ОСТЕН-САКЕН Дмитрий Ерофеевич

19.02.2011 Мартыненко Ольга

Він походить із заможного німецького роду, чиї предки переселилися в Росію на початку ХVIII ст. і пішли на військову службу. Генерала Фабіана Вільгельма Остен-Сакена у повісті "Капітанша" згадує Тарас Шевченко, з яким, ймовірно, поет був знайомий з часу перебування в Україні у 1845-1847 роках. Син Фабіана, Дмитро, перехрещений на російський лад, з 1835 року призначається командиром 2-го резервного кавалерійського корпусу, штаб якого знаходився у Єлизаветграді. П`ятнадцять років граф Остен-Сакен був фактично правителем міста, коли воно входило до військових поселень. Своїм благоустроєм Єлизаветград багато чому зобов`язаний корпусному командиру, зазначає колишній міський голова Олександр Пашутін. Завдяки йому було збудовано кілька кращих будинків та інших споруд, що належать місту. Це, зокрема, адмінприміщення, великий міст через Інгул, сади і бульвари, що існують і тепер. Було висаджено дерева на Ковалівці та інших вулицях. За клопотанням Дмитра Єрофійовича розпочато покриття бруком проїжджих частин вулиць. У ті часи для виконання цих робіт вимагався дозвіл столиці і граф брав на себе громадські обов`язки "ходока" у царські кабінети. Аби віддячити благодійнику за його турботи про міську громаду, дума 7 квітня 1864 року прийняла рішення присвоїти графу Остен-Сакету звання почесного громадянина міста Єлизаветграда. Це була перша подібна нагорода у місті і одна із перших у Російській імперії. Помер Почесний громадянин Єлизаветграда на початку березня 1881 року, у восьмидесятилітньому віці. 12 березня в Успенському соборі відслужили урочисту панахиду за упокій душі графа. Поховали Дмитра Єрофійовича на соборному цвинтарі. Одна з вулиць міста до Жовтневої революції 1917 року носила ім`я Остен-Сакена.